В нашому вузі планується здійснення термомодернізації корпусів. Це загальне поняття включає цілий ряд аспектів (утеплення огороджуючих конструкцій, заміна вікон, влаштування енергозберігаючого освітлення та інші).  Зокрема викладачам кафедри ТГВТ доручено терміново розробити проектні пропозиції щодо автоматизації теплових вузлів  будівель університету. Шкода лише, що у запалі терміновості виконання нікого не цікавить думка спеціалістів у цій галузі.
Я двома руками "за" термомодернізацію котра здатна зменшити витрати енергоносіїв та рівень виплат за комунальні послуги. Але, я також "проти" заходів, що мають сумнівну енергоефективність або можуть заподіяти відверту шкоду. Поясню на прикладі.
Планується впровадження в індивідуальних теплових пунктах схем регулювання витрат теплоносія, тобто КІЛЬКІСНОГО регулювання. В практиці централізованого теплопостачання зустрічаються лише поодинокі випадки використання кількісного регулювання. Масове застосування таких схем призведе до різкої та неконтрольованої зміни витрат теплоносія в тепловій мережі та в котельні. Автоматика керування насосами та котлами на джерелі теплоти не розрахована на різкі коливання витрат теплоносія в тепловій мережі. Отже,  застосування таких теплових вузлів призведе до аварійних режимів в котельні. Це лише одна з причин, чому такі схеми існують переважно "на папері". Закінчитися така модернізація може тим, що Теплоенерго просто заборонить виконувати автоматичне регулювання, а вкладені в модернізацію кошти виявляться викинутими "на вітер".
Чому ми не хочемо застосовувати відомі і відпрацьовані на 9-му корпусі схеми ЯКІСНОГО регулювання, котрі не впливають на гідравліку теплової мережі? Тому, що у нас все терміново і думати нам немає часу?  Ну то доведеться потім думати як кредит віддавати.