Тематика наукових досліджень

1. Нестаціонарні процеси тепло і масообміну в огороджуючих конструкціях будівель. Керування тепловим режимом будівель.

2. Розрахунок і конструювання регенеративних теплоутилізаторів.

3. Сонячна енергетика (сонячні колектори, фотоелектричні елементи, пристрої захисту акумуляторів, пристрої керування світлодіодним освітленням).

4. Автоматизовані теплові пункти систем централізованого теплопостачання.

5. Світлодіодні системи освітлення.

6. Конструювання вологомірів.

7. Дослідження газових гідратів.

 

Теоретичні дослідження

1. Математичні моделі нестаціонарних теплових і вологісних режимів огороджуючих конструкцій будівель. Урахування повітропроникнення, замерзання і розмерзання вологи, змінності теплофізичних характеристик матеріалів.

2. Математичне моделювання перехідних процесів в насадках регенеративних теплоутилізаторів. Урахування конденсації та випаровування вологи.

3. Математичне моделювання процесів утворення та розкладу газових гідратів.

 

Експериментальні дослідження

 

1. Розробка приладу для вимірювання вологості огороджуючих конструкцій будівель. Розроблено виносний датчик на основі генератора на польвому транзисторі КП113А з контуром високої добротності. Чутливість по вологому середовищу на відстані 0,5-1 м. Для регістрації вологості застосовано частотомір Ф5311. Зараз в процесі розробки.

2. На замовлення Полтавської гравіметричної обсерваторії НАН України розроблено діелькометричний пристрій вимірювання вологості грунту з можливістю дистанційної передачі даних. Зібрано і досліджено макетний екземпляр. Зараз розробляється дослідний зразок для встановлення в грунт на глибині 0,5-1 м.

Монтаж датчика на макетній штирьковій платі.

Загальний вигляд дослідного зразка датчика вологості з дистанційною передачею даних.

Діелькометричний датчик вологості грунту (монтаж на друкованій платі)

Блок живлення і регістрації даних з датчика.

3. Проведено експериментальні дослідження саморобного регенеративного теплообмінника-утилізатора теплоти витяжного повітря. Матеріал насадки: керамзіт, щебень, металева сітка. При періоді заряд-розряд на рівні 70-70 секунд показав ефективність 91%. Така ефективність є практично недосяжною для пластинчастих та роторних теплообмінників. Розроблено блок автоматичного керування вентиляторами. З метою оптимізації конструкції розроблено математичну модель для регулярної насадки. В процесі моделювання різних насадок встановлено що найкращим варіантом є застосування матеріалу типу войлок. Проблемним питанням залишається випадання конденсату на поверхні насадки. Дослідження продовжуються.

4. Проведено експериментальні дослідження гріючих елементів електричних систем опалення на основі нановуглецевих трубок. При напрузі 250 вольт, на відкритому повітрі їх зовнішня температура 30-37 С (залежно від виробника). Можна застосовувати для періодичного опалення дач, локальних робочих місць.

5. Зібрано експериментальну установку для аналізу теплообмінних процесів у роторному теплоутилізаторі.  Особливо цікавим є конденсаційний режим. Виконано експериментальні дослідження. Розроблена модель тепломасообмінних процесів в роторному теплоутилізаторі. Результати експериментальних досліджень і теоретичної моделі добре співпадають. Експериментально доведено підвищення ефективності роторної насадки в конденсаційному режимі.

6. Отримано патенти на автоматизований тепловий вузол для централізованих систем опалення. Зібрано експериментальний автоматизований тепловий вузол на 9-му корпусі Полт.НТУ. Використано насос фірми Wilo та регулятор фірми Danfoss. Його особливістю є можливість уникнення гідравлічного розрегулювання в тепловій мережі при застосуванні програмного відпуску теплоти в системі опалення. Виконано перевірку гідравлічного режиму теплового вузла. Результати повністю відповідають очікуваним (поворотний клапан не залипає, витрати теплоносія в тепловій мережі не змінюються). Недоліки: схема не захищає будівлю від зниження перепаду тиску в тепловій мережі та погано справляється з завданням натопу. Треба вдосконалювати конструкцію.

7. Зібрано дослідну установку для отримання водяної пари в умовах кавітації. Перші експерименти показали принципову можливість отримання водяної пари при температурі води 65-70 оС. Проте густина  такої пари низька і її застосування для холодильних машин є неефективним.

Методична робота

1. Комплекси НМКД для дисциплін: "Таплопостачання і вентиляція" , "Теплопостачання", "Теплові мережі та обладнання теплових мереж",
"Спецкурс з вентиляції", "Експлуатація систем ТГВ" , "Автоматизація систем ТГВ" (розроблено).

2. Курс лекцій з дисципліни "Теплопостачання".

3. Курс лекцій з дисципліни "Обладнання теплових мареж".

4. Розширення ліцензування магістрів ТГВ (ще невідомо чи потрібно).

5. Оновлення робочих програм з дисциплін (постійно).

6. Акредитація магістрів теплоенергетики.

7. Курс лекцій з дисципліни "Автоматизація систем ТГВ".

8. Потребують видання курси лекцій з дисциплін: "Теплопостачання і вентиляція" для студентів будівельників, "Основи термодинаміки та теплопередачі" для екологів, "Теоретичні основи оочищення вентиляційних викидів", "Спецкурс з Вентиляції".

Статті, що знаходяться в роботі

1. Математична модель газопарової бульбашки у воді- видана.

2. Експериментальне дослідження факторів впливу на утворення газових гідратів - видана.

3. Резонансні явища у газопарових бульбашках- видана.

4. Патент на газогідратну установку - отримано.

5. Патент на теплообмінник-акумулятор фазового переходу сезонного типу для систем вентиляції - отримано.